За тисячами військових, які борються в контрнаступі, стоять інженери та техніки, які виконують важливу, а часто й небезпечну роботу.
Побитий робітничий фургон свистів туди-сюди сільською дорогою біля лінії фронту на півдні України, шукаючи. Він зі скрипом зупинився, і троє чоловіків розвантажили важке обладнання й зникли в заростях.
Те, що вони шукали, викопані та заховані під деревами, були три величезні бронемашини британського виробництва, відомі як «Мастіфи». Поставлені українській армії для її спроби відвоювати окуповані Росією території на півдні України, мастифи потребували обслуговування.
«Нас називають кінологами», – пожартував Сергій Іванов, керівник ремонтної бригади, маючи на увазі прізвисько, яке виникло через те, що багато бронетехніки, яку вони обслуговують, назвали на честь порід собак: мастифи, хаскі, вовкодави.
За тисячами українських військових, зібраних уздовж 100-мильної лінії фронту для контрнаступу, стоїть невелика армія механіків, інженерів і техніків зі зброї, відповідальних за підтримку в робочому стані зростаючого українського парку танків, бронетехніки та іншої техніки західного виробництва.
Вони працюють у лісових таборах або в невикористовуваних будівлях за кілька миль від лінії фронту, або як мобільні аварійні бригади, доставляючи свої послуги у військові частини, де вони дислоковані, щоб уникнути буксирування обладнання під час довгих подорожей назад на базу чи навіть на заводи за кордоном.
«Техніка зараз потрібна на фронті, і це дозволяє нам швидко повертати її на передову», – сказав начальник зв’язку командування тилового забезпечення України майор Валерій Шершень. Цитуючи генерала Джона Дж. Першинга, командувача американськими експедиційними силами під час Першої світової війни, він додав: «Піхота виграє битви, логістика виграє війни».
Не на відміну від бойових медиків, які щодня ризикують своїм життям , щоб вивести поранених, механіки виходять на поле бою, орієнтуючись на мінні поля та обстріли, щоб дістати та відремонтувати зламані чи розбомблені машини.
Один заступник командира батальйону розповів про щонайменше шістьох механіків з його частини, які були вбиті за останні місяці.
Пан Іванов очолював технічний відділ у «Міцубісі Моторс Україна», поки не залишив роботу та «гарний офіс» у столиці Києві, щоб приєднатися до сил територіальної оборони, коли Росія вторглася 16 місяців тому.
Він служив командиром взводу протягом кількох місяців, доки командування тилового забезпечення армії не витягло його з окопів, щоб допомогти підтримувати зростаючу кількість транспортних засобів НАТО, які постачаються в Україну , багато з них оснащені складною електронікою та діагностикою.
З початку червня український контрнаступ зазнав значних втрат, десятки транспортних засобів були пошкоджені та знищені на щільних мінних полях та під потужним повітряним та артилерійським обстрілом.
Ці втрати стали важким ударом для України і змусили військове командування скоригувати свою тактику . Тим часом механіки та інженери поспішають дістати розбиті машини НАТО, а також захоплене російське обладнання, щоб відновити їх роботу.
У лісовому таборі 37-ї окремої бригади морської піхоти нещодавно неподалік від лінії фронту під деревами стояли понівечені в боях машини, які чекали ремонту, і були обтягнуті маскувальною сіткою.
«Ми були готові до пошкодженої техніки — це війна», — сказав 57-річний Ігор, заступник начальника з озброєння та обслуговування, який використовує позивний «Благо» і з міркувань безпеки назвав лише своє ім’я.
Він провів команду журналістів The New York Times по табору, який був розділений на окремі зони для ремонту бронетехніки, танків і артилерії. Був також тестовий трек.
Деякі транспортні засоби не підлягали ремонту, їхні колеса та двигуни були пошкоджені вибухами мін, а їхні кузови були розірвані ракетним і артилерійським обстрілом. Але Ігор сказав, що за останній місяць його командам вдалося відремонтувати в таборі понад 40 броньованих машин НАТО і вісім танків, часто беручи деталі зі знищених.
«Ми намагаємося використовувати все повторно», — сказав він. Він підійшов до згорілого бронеавтомобіля Oshkosh американського виробництва. «Ми не можемо його полагодити, — зазначив він, — але він стане донором — його деталі дозволять відремонтувати ще сім машин».
Українські сили вимушено використовували трофейну російську бронетехніку та озброєння. На одному з подвір’їв начальник відділу озброєння та технічного обслуговування 35-ї бригади морської піхоти, який використовує позивний «Молот», сказав, що за останні шість тижнів боїв бригада захопила понад 20 російських машин.
Серед «трофеїв» були вісім російських багатоцільових бойових машин, яких у бригади раніше не було, і танк Т-72. «Без захопленої російською технікою ми б не змогли продовжити рух», – сказав він.
Проте українські війська почали цінувати захист, який забезпечує міцна броня різних машин НАТО, яка рятує більше життів, ніж стара радянська техніка, сказав Хаммер та інші механіки. Навіть коли солдати та морські піхотинці зазнали значних втрат у недавніх боях під час контрнаступу, багато з них вижили в машинах НАТО, кажуть морські піхотинці.
Важливо те, що завдяки швидкому ремонту транспортні засоби НАТО залишалися в експлуатації, сказав Хаммер.
«Росіяни не можуть зрозуміти, що відбувається», — сказав він. «Кілька днів і машина знову на полі бою. Таким чином вони стають незнищенними».